A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великобілозерська громада
Запорізька область, Василівський район

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: подання уточнюючої декларації

Дата: 06.09.2021 15:26
Кількість переглядів: 29

 

Декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової Декларації.

При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою.

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, а саме, у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки:

  • арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
  • арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
  • арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

При цьому в даних випадках уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Отже, уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація після закінчення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування подається за умови:

- подання декларантом звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування;

- отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Інших підстав для подання уточнюючої Декларації після закінчення періоду декларування ПКУ не передбачено.

 

Платникам ПДВ: надання в оренду рухомого та нерухомого майна

База оподаткування ПДВ за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.

Отже, база оподаткування за операціями з надання в оренду рухомого та нерухомого майна визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з їх договірної вартості (тобто орендної плати).

У випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Платникам ПДВ: помилково зараховані з вини банку кошти на розрахунковий рахунок, чи є оподаткування?

Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу (п.35.1 ст. 35 Закону України від 05.04.2001 №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1% цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10% суми переказу (п. 35.2 ст. 35 Закону №2346).

При цьому, спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 ПКУ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

 

Платникам податку на прибуток: відповідальність за неподання/несвоєчасне подання фінансової звітності

Платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).

Податкова звітність, складена з порушенням не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

У разі неподання до органу ДПС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Неподання/несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання,

- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПКУ).

При цьому не передбачено право органів ДПС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.

 

Коли списуються помилково або надміру сплачені суми податків на повернення яких платниками не подано заяви?

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).

Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, списує відповідну суму (абз. дев’ятий п. 7 підрозд. 2 розд. ІІI наказу МФУ від 15.03.2021 № 5).

 

Начало формы

Конец формы

Начало формы

Конец формы

Платникам ПДВ: постачання товарів не платникам ПДВ, які наслідки?

Податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ (пп.14.1.178 ст.14 ПКУ).

Отже, виходячи з економічної природи – ПДВ - це непрямий загальнодержавний податок на споживання товарів/послуг на митній території України, та відповідно до ПКУ платником ПДВ виступає кожний суб’єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів/послуг.

Тобто оподаткуванню підлягають операції з поставки товарів/послуг незалежно від того, хто їх споживає, яким способом вони виготовлені або придбані, фінансово-господарських результатів діяльності, а підприємства (організації) - продавці уповноважені здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ, сплаченого кожним наступним споживачем.

Нормами ПКУ встановлено перелік операцій з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування ПДВ, а не окремих категорій споживачів, тому і оподаткування таких операцій здійснюється не з урахуванням категорії споживачів, а залежно від наявності чи відсутності встановленої ПКУ пільги з оподаткування.

Неведення обліку діяльності підприємцем на загальній системі оподаткування: які наслідки?

Підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 2 наказу МФУ від 13.05.2021 №261, яким затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, визначено, що облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.

Так, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку:

- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (част. перша ст. 164 прим. 1 КУпАП).

Порушення терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН

У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця (додаток 8 до податкової декларації) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Таке право зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Отже, у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

 

Чи має право підприємець - єдинник здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?


Підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Неведення обліку діяльності підприємцем на загальній системі оподаткування: які наслідки?

Підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 2 наказу МФУ від 13.05.2021 №261, яким затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення, визначено, що облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування притягується до адміністративної відповідальності.

Так, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку:

- тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

- зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (част. перша ст. 164 прим. 1 КУпАП).

Порушення терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН

У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця (додаток 8 до податкової декларації) (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Таке право зберігається протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Отже, у разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

 

Чи має право підприємець - єдинник здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?


Підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: термін погашення недоплати збору при поданні уточнюючої декларації

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації.

Зазначена норма передбачена п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

ПДФО: оподаткування страхового відшкодування, що виплачується фізичній особі за пошкоджене застраховане рухоме майно

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1961-IV у разі виконання такої умови:

- під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Зазначена норма передбачена п.п. «в» п.п. 165.1.27 ст. 165 ПКУ.

 

Платникам податку на прибуток: подання уточнюючого розрахунку про незастосування податкових різниць

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення:

- може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ,

- подавши уточнюючу Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

Формування підприємцем на загальній системі оподаткування доходів та витрат за договорами комісії, доручення

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ (п.п. 164.1.3 ст. 164 ПКУ).

Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Отже – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.

До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

 

ПДФО: оподаткування відшкодування моральної та матеріальної шкоди

Відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім, зокрема:

- сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом (п.п. 164.2.14 ст. 164 ПКУ).

Дія п.п. 164.2.14 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

 

Новостворений підприємець зареєструвався в останні дні місяця (30 /31 числа): подання заяви про застосування спрощеної системи?

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2  ст. 298 ПКУ).

Отже, новостворені підприємці для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.

 

ПДФО: оподаткування суми, сплаченої роботодавцем за навчання найманого працівника

До доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума:

- сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку,

- але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ст. 165 ПКУ).

При цьому, законодавством не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Отже, якщо роботодавець сплатив за навчання найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, то така сума сплачена роботодавцем, оподаткуванню не підлягає.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли додаються документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути:

- активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі:

- місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України;

- у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Зазначена норма визначена  п.п. «а» п. 4, підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Програмні РРО: чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

Реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках,  зокрема:

- суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і програмного РРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати програмний РРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Зазначена норма передбачена п. 1 глави 4 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.

ГУ ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь