БАТЬКІВСЬКІ СТЕЖКИ
БАТЬКІВСЬКІ СТЕЖКИ
Стежок у світі є немало,
вузьких, широких, ледь видких,
та стежки батьківського краю -
то найдорожчі зпоміж всіх.
Так в грудях серце калатає,
Змішались спомини й думки,
й повітря чомусь не вистачає,
І щось щемить тоді в душі,
Коли стежинами дитинства
блукаю. Тішуся. Милуюсь.
Мій краю, лоно материнське,
Щоразу я тобі дивуюсь!!!
Ти піднімаєшся на ноги.
Зростаєш,кріпнеш на очах
Твої здобутки й перемоги
Помітні всім і повсякчас.
Милують погляд добрі справи,
Що змінюють людське життя
Рік третій зовсім не для слави
Вже сіються нові жита.
Є молоді де відпочити,
І старості погомоніть.
Води холодної напитись,
Вночі по вулиці пройтись.
Зіграти матчів сто футбольних,
Зайнятись спортом місце є.
Яскраві, різнокольорові
Майданчики для всіх дітей.
А як святкує край мій рідний,
Як пісня лине і бринить,
Млинців насмажать своєрідних,
Навчать, як справжній борщ варить.
Ти тільки починаєш квітнуть,
Моя батьківська сторона.
Хай краєм запорізьким лине
Про тебе слава недарма.
Стежини батьківського краю
Не заростіть чагарником.
Хай сильні руки й далі дбають
Про вас з любов’ю і добром.
Автор Оксана ТАРАСЕНКО
