A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великобілозерська громада
Запорізька область, Великобілозерський район

Зміни в законодавстві: Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку

Дата: 11.11.2019 13:48
Кількість переглядів: 94

20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України  від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».  Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200.

Так абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 (набрали чинності 20.10.2019 р.) внесені зміни до підпункту 8 п.п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання:

-  послуг пошти (крім кур’єрської діяльності),

- послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

-  послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),

- послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку,

- з послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Отже з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють вищезазначену діяльність.

 

 

Зміни в законодавстві:

Заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за оновленою формою

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 року № 308 затверджено форми заяви:

- про застосування спрощеної системи оподаткування;

- розрахунку доходу за попередній календарний рік;

- запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- витягу з реєстру платників єдиного податку.

Наказ МФУ від 20.12.2011 №1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік"  втратив чинність.

Наказ МФУ №308 "Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку" набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Нагадаємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець може направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа надійде повідомлення про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації, яке можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

 

Права платника податків: розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:

- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;

- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років (крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ), приймається керівником органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У вищезазначеному випадку, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 млн. грн. та більше, приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зазначена норма передбачена п.п. 20.1.29  ст. 20, п. 100,.2 п. 100.8, 100.9. ст. 100 Податкового кодексу України 

 

Декларація з туристичного збору за новою формою: як відображати показники?

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З метою забезпечення виконання положень щодо змін до Податкового кодексу, наказом МФУ від 08.05.2019 № 186 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору" (оприлюдненим в «Офіційному віснику України» № 61 від 13.08.2019), затверджено нову форму Податкової декларації з туристичного збору.

Враховуючи необхідність забезпечення платниками туристичного збору норм Кодексу при визначенні податкових зобов'язань з туристичного збору,  Декларація запроваджується для подання за III квартал 2019 року.

У полі «Порядковий №» Декларації №636 (в редакції від 08.05.2019 №186) зазначається номер Декларації арабськими цифрами, починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання кількості поданих з початку року Декларацій.

У полі 2.1 рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації вказується звітний (податковий) період:  – звітний квартал, за який подається Декларація;

Оскільки форма Декларації передбачає подання звітності з туристичного збору за звітний (податковий) період - квартал, то податкові агенти повинні подавати Декларацію щокварталу, показники в якій відображаються окремо за кожний звітний квартал, а не наростаючим підсумком.

Нагадаємо, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням:

- щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал,

- або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади.

Зазначена норма передбачена п.п. 268.7.1, п.п. 268.7.3  ст. 268 Податкового кодексу.

 

Зміни в законодавстві:

Новації в застосуванні РРО підприємцями - платниками єдиного податку

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку.

Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн.  грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

 

Якщо потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку, як подати заяву?

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу).

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.

Звертаємо увагу, що форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308, який набув чинності 22 жовтня 2019 року (опублікований в Офіційному віснику України №  81 від 22.10.2019).

Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

 

Камеральною перевіркою встановлено заниження податкових зобов’язань. Чи подавати уточнюючу податкову декларацію?

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу).

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджений наказом МФУ від 07.04.2016 № 422.


Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи (КПР), інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДПС грошових зобов’язань, ЄВ, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до інтегрованої картки платника (ІКП) та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

Отже, результати камеральної перевірки автоматично відображаються в ІКП та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована податковим органом, є узгодженою.

Тобто, якщо за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.

 

Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг

Суб’єкти господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані подавати до податкового органу Звіт про суми податкових пільг у порядку, передбаченому постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Форма Звіту визначена додатком до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», який затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.

Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.

Оскільки формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого звіту і зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.

За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.

Нагадаємо, що Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з Постановою №891 суб'єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати їх у податковій звітності.

 

Зміни в законодавстві:

Новації щодо фінансових санкцій при застосуванні РРО

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР, щодо відповідальності за порушення цього Закону, а саме: до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:

- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

- невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Фінансові санкції за вищезазначені порушенні у такому розмірі будуть застосовуватись  з 01 жовтня 2020 року.

З 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України від 20.09.2019 №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:

- 10% вартості товару, проданого з порушеннями - за порушення, вчинене вперше;

- 50% вартості товару, проданого з порушеннями - за кожне наступне порушення.

Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):

- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб'єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

- тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв'язку в разі обов'язковості її подання.

До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).

У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов'язаний відшкодувати їх вартість суб'єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).

 

Електронні довірчі послуги

На офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua  Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набрав чинність з 01.08.2019.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДПС від 26.09.2019 № 30 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua.

Клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача на звичайні носії та захищені носії ключової інформації.

 

ГУ  ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь